Український танець Гопак у кожній країні світу знають як візитку України. Та далеко не всі, дивлячись на козацький запальний танець, здогадуються, що у традиційних рухах збереглася не тільки духовність і містика глибини тисячоліть, а й гармонійна система військового мистецтва наших пращурів. Недарма ж говориться, що все нове – це добре забуте старе, а в даному випадку, збережений для нас в танці комплекс бойових та спортивних вправ. Історія тихо виношує для себе таких цікавих людей, яким потім довіряє розкривати свої таємниці. Коли б здавалося безповоротно втрачено якусь ланку, яка пов’язує нас із минулим, все-таки знаходиться людина, здатна перекинути до нього місток і продовжити давно започаткований процес. Саме такою людиною є Володимир Пилат.

-         Пане Володимире, що спонукало Вас пропагувати Бойовий Гопак?

 - Я походжу з козацького роду, то ж в сім’ї завжди було чимало розповідей про козаків. Дід та батько показували елементи боротьби. Та вони виглядали не раціональними, і лише з часом прийшло розуміння їх змісту, що це є досить потужна сила, яка, правильно використана, здатна в поєдинку перемогти будь-якого суперника. Я намагався постійно шукати коріння цих елементів боротьби, хоча це було доволі важко, адже не існувало жодної літератури… Та віра не полишала і сподівався, що ніщо не пропадає. 1985 року мною була розпочата конкретна робота по відродженню Бойового Гопака і започаткована експериментальна школа з дослідження Гопака, як бойового мистецтва з вивчення танцю.

-          А що спільного між боротьбою та танцями?

 - Я бачив, як танці можна використовувати в бою. Саме в танцях багато кроків, а козаки вели бої як танець, кружляли в бою. Це доволі цікаво – вивчати кроки, рухи… Все починається з танцю. Наприклад, грецькі піхотинці вивчали танці, а бразилійське бойове мистецтво «Купуейро» є одночасно танцем, який містить бойові рухи.

-         За вашими словами Бойовий Гопак – це система гармонійного розвитку особистості. Тож, розкажіть про цю систему.

 - 1987 року було створено систему технічних правил для бойового мистецтва. Так була розроблена методика викладання Бойового Гопака на найнижчій рівень майстерності. І зараз існує чотири напрямки. Оздоровчий – ідеально підходить людям різного віку та із вадами здоров’я, які шукають шляхи для гармонії тіла і духу. Фольклорно-мистецький – орієнтований на творчих особистостей, що прагнуть максимально проявити свої творчі здібності, беручи участь у фестивалях, презентаціях та інших показових програмах в Україні та за її межами. Спортивний – розрахований на активних і наполегливих людей, які через утвердження Бойового Гопака на українських та міжнародних міжстильових змаганнях прагнуть утвердити славу українського лицарства, відродити козацьку завзятість, правдоборський дух та лицарське благородство. Бойовий – окреслює шлях українського лицаря, який гармонійно розвинений і скеровує свою діяльність на утвердження і процвітання нашої країни. Цей напрямок передбачає володіння різними видами зброї. Також були затверджені правила змагань. До речі, є шість видів змагань: 1. Здача технічних тестів; 2. Однотан (соло композиція створена гопаківцем, яка відтворює бій з явним суперником); 3. Двобій (створена двома гопаківцями поєдинку, який обумовлює нападаючі і захисні рухи); 4. Забава (двобій без дотику); 5. Борня (двобій середнього ступеня дотику); 6. Герць (двобій з повним дотиком).

-         А як розвивати майстерність?

 - Затверджено сім рівнів: три учнівські («Жовтяк», «Сокіл», «Яструб»), проміжний («Джура») та три мистецькі («Козак», «Характерник», «Волхв»). «Волхв» є найвищим ступенем, де відбувається перехід від фізичної роботи на площину духовну та енергетичну. Згідно вимог до рівня бойової майстерності кожному гопаківцю належить мати відповідного його знань зачіску.

-         Крім танців та боїв, що ще пропагує Бойовий Гопак?

Це бойове мистецтво, яке передбачає, окрім спортивної підготовки, ще й володіння традиційною зброєю, обов’язково спів, гру на музичних інструментах, ораторське мистецтво, написання віршів, вивчення кількох мов. Особлива увага приділяється розвитку розумових та духовних якостей особистості. Усі зусилля скеровуються на відродження типу воїна, який був в Україні за Козацької доби.

-         Чи Бойовий Гопак заполонив усю країну чи певну її частину?

Сьогодні в 20-и областях діють федерації, але більшість з них не є зареєстрованими через брак коштів. Вони існують за рахунок членських внесків. В Україні Бойовим Гопаком займається майже десять тисяч людей і в більшості це шкільна молодь. А ось студенти більше віддають перевагу чужинським видам спорту.

-         Чи мають гопаківці певні досягнення і де проводяться змагання?

2001 року була створена Міжнародна Федерація Бойового Гопака. наші вихованці постійно беруть участь у гопаківських та міжстильових змаганнях та фестивалях, де постійно займають призові місця. Наприклад, у 2001 році у Південній Кореї відбувся 4-й Всесвітінй фестиваль бойових мистецтв. На ньому свій виступ демонстрували українські гопаківці і на фоні 30-ти стилів національних бойових мистецтв країн світу були визнані суддями одними з найкращих. Бойовий Гопак настільки сподобався гостям і учасникам фестивалю, що навіть монахи із славнозвісного монастиря Шаолінь виявили бажання поділитися секретами свого бойового мистецтва, щоб натомість отримати частину знань із Бойового Гопака. На знак поваги між двома Школами відбувся обмін подарунками. Бібліотека Шаоліню поповнилася навчально-методичним підручником «Бойовий Гопак», а нам на згадку про приємну зустріч залишилась Лікувальна Піраміда шаолінських монахів.

              - На державному рівні підтримку відчуваєте?

Незначну. Сталося це з приходом до влади Віктора Ющенка. А раніше нам вішали різні ярлики націоналізму і чинили багато перешкод. Було певне переслідування. Мені було запропоновано розрахуватися з роботи, а пізніше підпалили квартиру, де було знищено півтиражу моєї першої книги «Традиції української національної фізичної культури». 1994 року була спроба знищити мою другу книгу.

-         Чи давали уроки Бойового Гопака за кордоном?

Ми маємо свої осередки в Португалії, Італії, США, Канаді. На жаль, це незначні контакти і ми готові розглянути будь-які пропозиції і приїхати, щоб дати уроки чи провести семінари. В Україні ми проводимо літні таборові збори. По Дніпрі робимо походи, маємо свої вітрильники. Тож, радо запрошуємо до занять Бойовим Гопаком.

 (Павло Пилипчук «Українська думка»)